УВАГА! Даний сайт не підтримується, контент не оновлюється. Для коректного завантаження матеріалів та користування ресурсами сайту перейдіть за посиланням:
Внутрішні води України. 8 клас
Тема: Внутрішні води України.
Мета: за допомогою наочності, фактів, цифр висвітлити проблему збереження внутрішніх вод України, показати їх сучасний стан і дії держави в напрямку покращення ситуації; розвивати вміння самостійно аналізувати проблему, шукати шляхи її вирішення, розв’язувати екологічні задачі; виховувати почуття відповідальності за природне середовище свого краю.
Методи навчання: бесіда, розповідь, аналіз діаграм і карт.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання та унаочнення: діаграми, тематичні карти.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
Вода – це наше багатство. Про її ціну ніхто не говорить, проте вона безцінна. Її значення в існуванні світу, зокрема життя на Землі, величезне, навіть вирішальне. Адже де немає води, там немає життя. Прозора, без запаху, смаку. Це просто вода.
Ми живемо в країні, яка вздовж і впоперек пронизана великими і малими річками, каналами, де на тихих хвилях дзеркальних озер гойдаються лебеді, гуси, качки. Це Україна.
Так, не обділений наш край на водні ресурси. Всюди, куди не підеш, зустрінеш якщо не річечку, то озерце, болото чи став. Це і є багатство України. Це і є майно її народу.
Сумарна величина стоків річок України без Дунаю в середній за водністю рік становить 87,1 млрд. м3, знижуючись у маловодний рік до 55,9 млрд. м3. Безпосередньо на території держави формується відповідно 52,4 і 29,7 млрд. куб. метрів води, решта надходить з суміжних територій. Водні ресурси Дунаю становлять у середньому 123 млрд. куб. метрів води на рік.
Прогнозні ресурси підземних вод питної якості розподілені на території України вкрай нерівномірно і становлять 22,5 млрд. куб. метрів на рік (61,7 млн. м3 на добу), з яких 8,9 млрд. куб. метрів (24,4 млн. м3 на добу) гідравлічно не зв'язані з поверхневим стоком і становлять додаткову складову до поверхневого стоку. Водозабір підземних вод у складі прогнозних ресурсів становить 21%, що свідчить про можливість ширшого використання їх у багатьох областях.
З метою забезпечення населення та народного господарства необхідною кількістю води в Україні збудовано 1087 водосховищ загальним об'ємом понад 55 млрд. м3, 7 великих каналів довжиною близько 2000 кілометрів з подачею на них понад 1000 м3 води за секунду, 10 великих водоводів великого діаметру, по яких вода надходить у маловодні регіони України.
Вода тече, як і текла. Тільки щось не видно лебедів! Та й рибка щось не ловиться. Так... вода тече, та не така.
В далекому минулому залишились ті часи, коли про наші річки, зокрема про Дніпро можна було говорити: "Четверта річка – Борисфен (Дніпро), що після Істру (Дунаю) є найбільшою; на нашу думку, вона найбагатша не лише серед скіфських річок. Тут найкращі й найпридатніші для худоби пасовиська. Річка має щонайбільше доброї риби. Вода з неї найприємніша для пиття." (Геродот "Скіфія").
Цивілізація розвивається, масштаби використання природних ресурсів зростають галопуючими темпами, разом з тим швидко зростає об’єм відходів. Куди їх подіти?
ІІ. Повідомлення теми уроку.
Тема нашого сьогоднішнього уроку – Внутрішні води України (екологічний аспект). Ми розглянемо екологічний стан внутрішніх вод нашої держави, шляхи їх забруднення, його наслідки. Будем шукати шляхи розв’язання проблеми, адже ми – майбутні господарі, депутати, міністри.
Запитання. Скажіть, будь-ласка, на вашу думку, який екологічний стан поверхневих вод України на даний час?
Відповідь учнів.
Запитання. Що ж таке забруднення?
Учень 1. Забруднення води – це небажана зміна фізичних, хімічних, або біологічних характеристик водної маси, яка може зараз або в майбутньому негативно впливати на людей, тварин, рослин, на різного роду виробничі процеси, умови життя й культурні здобутки, виснажувати і псувати сировинні ресурси. Виділяють два основні типи забруднення:
1. Речовини, які в природному середовищі зовсім не розкладаються або ж розкладаються дуже повільно. Сюди відносяться солі Меркурію, фенольні сполуки, ДДТ, пластмасова тара... Ці і подібні речовини можуть сполучатися з іншими речовинами і внаслідок утворювати інші шкідливі речовини.
2. Речовини, які піддають розкладу. Середовище водойми здатне самоочиститися від таких забруднювачів, але лише у випадку їх нормованої кількості. При перевищенні ГДН водойма втрачає здатність до самоочищення.
Забруднення вод у нашій країні відбувається через викиди в неї:
· нафтопродуктів;
· різних отрутохімікатів;
· радіоактивних речовин;
· побутового сміття;
· брудних стічних вод;
· термальних вод.
Запитання. Як же потраплять до наших водойм різні шкідливі речовини?
Відповідь учнів.
Розповідь вчителя.
Погіршення поверхневих і підземних вод – явище для України не аномальне. З дня на день МИ поповнюємо їх новими невідомими, несумісними речовинами. Чи бачили ви коли на берегах невеликих річок, каналів невеличке звалище домашніх відходів. Ну і що? – скажете ви. Хіба може невелика кількість сміття та ще й на березі забруднити наші ріки? Відповідаю: може. Шкідливі речовини разом зі стічними водами після випадання опадів, таненні снігу легко потраплять до зовсім невеличкого потоку. Не забувайте, що жодний канал, жодна невелика річечка не кінчається за "отим горбом". Це все одна гідрологічна система країни. Не дивно буде, якщо одного разу, відпочиваючи на березі Євпаторії, ми "впіймаємо" наш розірваний м’яч. Все піде за водою, але куди?
Тепер я попрошу деяких учнів допомогти мені і розказати, як відбувається забруднення водойм.
Учень 2. Безпосередньо забруднювачі водного середовища потраплять туди через промислові стоки. У стічних водах хімічних, лісохімічних, деревообробних комбінатів, металургійних, цементних та нафтопереробних заводів, машинобудівних та гірничодобувних підприємств, целюлозних фабрик та інших промислових агломератів містяться отруйні речовини у вигляді нафтопродуктів, солей важких металів, фенолів, хлоридів, поліхлорованих біфенілів та інших речовин, які у великих концентраціях створюють загрозу для водних мешканців та споживачів води – нас з вами. Такі важкі метали як Цинк, Станум, Купрум, Манган, Плюмбум, Меркурій, Нікель, Талій, Селен, Кобальт, Кадмій, Хром, потрапляючи в організм людини, здатні акумулюватися в ньому і викликають різні порушення у його функціонуванні та хвороби.
Забруднення може відбуватися й опосередковано. Викиди в атмосферу промисловими підприємствами оксидів Сульфуру є початковою стадією утворення кислотних дощів, які підвищують кислотність природних водойм.
Не менш важливим забруднювачем води є каналізаційні стоки та й самі очисні споруди після їх тривало позастрокового використання. Такі очисні споруди вже не здатні очищувати воду і навіть навпаки стають її забруднювачами. Вони накопичують у собі токсини (феноли, нафтопродукти, важкі метали). Через каналізаційні стоки у водоймища потраплять сполуки азоту (нітрити, нітрати, солі амонію), фосфору. Надмірна кількість азоту і фосфору призводить до "цвітіння води" – наслідок бурхливого розвитку у забрудненій воді синьо-зелених та зелених водоростей. Їх ріст, відмирання і гниття потребують великої кількості кисню, що створює його дефіцит для інших мешканців водойм. Ці відходи а також стоки з тваринницьких ферм часто є джерелом різних хвороб, що створює небезпеку для її споживачів.
Джерелом термального забруднення води можуть бути атомні електростанції. Хоча вони не працюють на воді, але для того, щоб реактори не перегрівалися, потрібна велика кількість води для їх охолодження. Нагріта вода, потрапляючи у водойму, зменшує вміст кисню в ній, а це призводить до вимирання окремих видів даної акваторії.
Вчитель. Скажіть мені: чи можна, на вашу думку, всю вину за забруднення вод складати на міста і промислове виробництво?
Учень 2. На мою думку ні.
Серед забруднювачів води поряд з містами стоїть сільське господарство, зокрема рільництво. Спричинена ним ерозія грунтів на схилах замулює ріки, міняє їх гідрологічні характеристики – нахил, ширину, напрям русла. Використані на полях пестициди, зокрема ДДТ, мінеральні добрива змиваються дощами на схилах, а на рівних поверхнях просочуються у нижчі водоносні горизонти і в результаті потраплять до річок, озер, криниць.
Розповідь вчителя.
Отже, ми живемо і розвиваємось. Та розвиток держави не завжди виправдовує себе з усіх точок зору. Щоб створити кращий сервіс для свого перебування на землі, нам необхідно, дуже обхідно працювати, працювати і ще раз працювати. І швидко. Життя ж коротке. І за працею не вистачає часу подумати, що ми самі собі вкорочуємо це життя. В нашому житті є речі важливіші ніж сервіс. Серед них чиста питна вода.
Забезпечення водою населення України в повному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води водних об'єктів. Якість води більшості з них за станом хімічного і бактеріального забруднення класифікується як забруднена і брудна. Найгостріший екологічний стан спостерігається в басейнах річок Дніпра, Сіверського Дінця, річках Приазов'я, окремих притоках Дністра, Західного Бугу, де якість води класифікується як дуже брудна.
За період з 1990 по 1993 роки у річки і водойми було скинуто близько 12 млрд. м3 забруднених стічних вод. При цьому основна частка належить промисловості (Дод. ). Основними забруднювачами є органічні речовини, сполуки азоту, важкі метали, феноли і нафтопродукти.
Якісний стан підземних вод України в цілому кращий. Із розвіданих запасів забруднено лише 6%. Це райони інтенсивного розвитку промисловості, сільського господарства, райони розташування об’єктів Міністерства оборони і військово-промислового комплексу.
А про радіаційне забруднення годі й говорити. Через усю Україну від Чорнобиля до Чорного моря “чорним” звивистим плазуном поїть радіоактивною водою 35 млн. чол. і 70% (за валовою продукцією) промислових підприємств Дніпро (Дод ).
Та це лиш півбіди. Ми привикнемо до всього. Витримаєм. Виживем. Дайте хоч брудної води!
А де ж її взяти? Колись багата на річки і озера України насправді не така вже й багата. Кількість малих річок на сьогодні скоротилася більш ніж на 20 тис.. Де поділися наші ріки?
Витрати свіжої води в Україні на одиницю виробленої продукції значно перевищують такі показники у розвинутих країнах Європи: Франції - в 2,5 рази, ФРН - в 4,3, Великобританії та Швеції - в 4,2 рази.
На сьогоднішній день населенням і господарством України щорічно використовується близько 30 млрд. м3 води (це рівень її споживання світом у 1900 році) (Дод. ). Якісний стан підземних вод внаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Це пов'язано з існуванням на території України близько 3 тис. фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з широким використанням мінеральних добрив та пестицидів. Значну небезпеку в експлуатаційних свердловинах Західної України становить наявність фенолів, а також підвищення мінералізації та зростання вмісту важких металів у підземних водах Криму.
Інтенсивний забір зменшує запаси підземних вод. Особливо це спостерігається в Кривбасі, Західному Донбасі, долині річки Сіверський Донець, республіці Крим, Запорізькій та інших областях, де в результаті цього утворилися значні за площею та глибиною воронки. З деяких водоносних горизонтів вода зникла зовсім. В майбутньому при таких темпах використання води головним фактором розміщення продуктивних сил може буди водний фактор.
І знову повернемося до водної серцевини нашого краю – Дніпра. Це основна водна артерія України (Дод. ). Не впізнав би тепер його Геродот. Не річка, а система морів. Чи це часом не тектонічні рухи стали причиною затоплення прибережних територій ріки? Так, це рухи. Але не земної кори – це рух цивілізації. Всім рухає енергетика. Для її одержання на Дніпрі і споруджено каскад ГЕС (Київську, Канівську, Кременчуцьку, Дніпродзержинську, Дніпровську і Каховську ГЕС). Користі багато, а ще більше біди. При будівництві їх було вилучено із сільгоспобороту понад 690 тис. га родючих земель, і лучних ландшафтів, підтоплено близько 100 тис. га прилеглих до водосховищ земель. Це втрачені понад 2 млн. т зерна, якого вистачило б на рік для понад 15 млн. чоловік або третини населення України. Широкого розповсюдження тут набуває "цвітіння" води, посилилася ерозія берегової зони. Сьогодні потребують закріплення понад 1400 км берегів водосховищ.
Водні ресурси Дніпра становлять близько 80% водних ресурсів України. Збереження природи Дніпра - одне з найважливіших завдань економічного і соціального розвитку та природоохоронної політики держави. Це зумовлено складною екологічною ситуацією на території басейну, оскільки 60% її розорано, на 35% земля сильно еродована, на 80% - трансформовано первинний природний ландшафт. Водосховища на Дніпрі стали акумуляторами забруднюючих речовин .В критичному стані перебувають малі річки басейну, значна частина яких втратила природну здатність до самоочищення. У катастрофічному стані знаходяться річки Нижнього Дніпра, де щорічно має місце ускладнення санітарно-епідеміологічної ситуації, знижується вилов риби, бідніє біологічне різноманіття.
Значної шкоди екосистемі Дніпра поряд із щорічним забрудненням басейну органічними речовинами (40 тис. т), нафтопродуктами (745 т), хлоридами, сульфатами (по 400 тис. т), солями важких металів (65 - 70 т) завдає забруднення біогенними речовинами внаслідок використання відсталих технологій сільськогосподарського виробництва, низької ефективності комунальних очисних споруд.
Завдання 1.
Обсяг забруднених стічних вод становить в Україні близько 3,2 млрд. м3. Яку частку займають ці стоки від річного стоку (87,1 млрд. м3)?
Вчитель. А тепер перед нами питання: що робити?
Учні відповідають на запитання:
як позбутися проблеми сміттєзвалищ?
як зберегти воду від отрутохімікатів?
як зберегти воду від каналізаційних стоків?
як зберегти воду від промислового забруднення?
як зберегти воду від теплового забруднення?
Розповідь вчителя.
Отже, без відходів обійтися неможливо. Ми повинні кудись викидати, виливати залишки нашої життєдіяльності. Для того, щоб не порушити здатність водойм до самоочищення і самовідновлення необхідно дотримуватися певних правил. Наприклад, таких:
Стічні води не повинні впивати і хімічно взаємодіяти з матеріалом водоканалізаційних труб і споруд, містити понад 500 мг/л завислих частинок, містити речовин, які б осідали на стінках труб і водоочисного обладнання, горючі речовини і розчинені гази, які здатні утворювати вибухові речовини, містити речовини, які можуть заважати біологічній очистці стічних вод чи викиду у водойму, мати температуру вищу 400С. Стічні води, які не відповідають цим нормам повинні перед їх скиданням у водойму очищатися.
Екологічне оздоровлення басейну Дніпра є одним з найважливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони та відтворення водних ресурсів. 27 лютого 1997 року Верховною Радою України затверджена Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Основною метою Національної програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування Дніпровської екосистеми, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.
Оскільки водна екологічна проблема України стосується не тільки Дніпра, але й безлічі інших великих і малих річок, озер, боліт і підземних вод, мета та стратегічні напрями, визначені Національною програмою для Дніпра, є аналогічними і для інших водних басейнів України.
Системний аналіз сучасного екологічного стану басейнів річок України та організації управління охороною і використанням водних ресурсів дав змогу окреслити коло найбільш актуальних проблем, які потребують розв'язання, а саме:
надмірне антропогенне навантаження на водні об'єкти внаслідок екстенсивного способу ведення водного господарства призвело до кризового зменшення самовідтворюючих можливостей річок та виснаження водноресурсного потенціалу;
стала тенденція до значного забруднення водних об'єктів внаслідок неупорядкованого відведення стічних вод від населених пунктів, господарських об'єктів і сільськогосподарських угідь;
широкомасштабне радіаційне забруднення басейнів багатьох річок внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
погіршення якості питної води внаслідок незадовільного екологічного стану джерел питного водопостачання;
недосконалість економічного механізму водокористування і реалізації водоохоронних заходів;
недостатня ефективність існуючої системи управління охороною та використанням водних ресурсів внаслідок недосконалості нормативно-правової бази і організаційної структури управління;
відсутність автоматизованої постійно діючої системи моніторингу екологічного стану водних басейнів акваторії Чорного та Азовського морів, якості питної води і стічних вод у системах водопостачання і водовідведення населених пунктів і господарських об'єктів.
Говорять лікарі так: краще запобігти хворобі, ніж її лікувати. Профілактика – ось першочергове завдання країни. Мінімізувавши викиди у навколишнє середовище, ми застрахуємо себе від багатьох хвороб, ми з безпекою протягнемо руку до склянки води і з задоволенням від усвідомлення того, що це "натурпродукт", посмакуємо дорогоцінною рідиною Землі.
Підсумок уроку.
Отже, як ми бачимо, наш мальовничий край хворіє, хворіє на брудну воду. На цьому уроці ми вивели винуватця цього на чисту воду. Це людина. Хто ж вона, та людина? Це ми (не вони, не хтось), це ми. Ми – люди - беремо воду в борг від наших нащадків, проте не знаєм чим будемо віддавати. Збережімо для них їхнє багатство.
Домашнє завдання.
Завдання 2.
Обчисліть максимальну кількість стічних вод, які річка здатна очистити, якщо її ширина 25 м, глибина 5 м, швидкість течії 0,9 м/сек.. (Для самоочищення необхідно, щоб 1 м3 брудних вод розбавлявся приблизно 15 м3 чистої води).