УВАГА! Даний сайт не підтримується, контент не оновлюється. Для коректного завантаження матеріалів та користування ресурсами сайту перейдіть за посиланням:    

САЙТ ВЧИТЕЛЯ ГЕОГРАФІЇ

Україна і світове господарство. 9 клас

Завантажити матеріали до уроку

 

Тема. Україна та світове господарство.

Мета: ознайомити учнів з основними поняттями міжнародної взаємодії, поглибити знання про галузі, які мають найбільший рівень розвитку в Україні і є конкурентно спроможними на світовому ринку, розвивати практичні вміння працювати зі статистичним матеріалом, аналізувати його, вести дискусію, виховувати відповідальність за розвиток своєї держави, уважність, інтерес до пізнання ролі України в світовому економічному просторі.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: комп’ютер, проектор, дидактичний роздатковий матеріал, політична карта світу.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Демонстрація карти нафтових родовищ світу. Учні бачать, що країни світу нерівномірно забезпечені цим ресурсом. Це приклад. Така ж картина спостерігається і для інших ресурсів.

Висновок: країни світу неоднаково забезпечені природними ресурсами.

В багатьох випадках наявність в межах держави тих чи інших природних ресурсів визначає її основну сферу діяльності.

Наприклад, Чилі відома у світі виробництвом селітри, Саудівська Аравія - видобутком нафти, Австралія постачає на світовий ринок боксити, Канада – лісоматеріали.

Висновок: отже, ми побачили, що жодна країна не самодостатня у забезпеченні себе всім необхідним. України – в цьому списку.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Учні об’єднуються у групи:

І група отримує папір, ножиці і кольорові олівці;

ІІ група отримує папір, ножиці і клей;

ІІІ група отримує гроші.

Один учень, який вміє малювати, отримує гроші, а інший, який не вміє малювати, отримує папір і олівці. Це окрема група (з двох учнів), яка ізольована від інших (з іншими групами не обмінюється нічим).

Завдання. Для І-ІІ груп зробити гарну квітку (щоб її купили) і красиву коробочку з паперу.

Через кілька хвилин ІІІ група купляє товар. Він вибирає кращий. Кращу квітку зроблять (намалюють) учні І групи (бо мають олівці; вирізана з паперу не така гарна), кращу коробочку зробить ІІ група (бо в них є клей).

Висновок: кожна країна могла б виробляти всі товари, але найкращі вони будуть у тих країнах, де для цього є кращі умови.

Група з двох учнів обмінюються ресурсами: той учень, який не вміє малювати продає олівці і папір тому учневі, який уміє малювати.

Висновок: одні країни спеціалізуються на експорті сировини, а інші, де вищий науковий потенціал, на виробництві готової продукції. Наявність сировини – не єдиний чинник визначення спеціалізації країни.

V. Виклад матеріалу.

Міжнародна спеціалізація - процес зосередження діяльності держави на виготовленні певної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг), який відбувається з найбільшою економічною вигодою у порівнянні з іншими державами.

Експорт- вивіз за кордон товарів чи послуг, вироблених у державі.

Імпорт   - ввіз  із-за кордону товарів чи послуг, вироблених  за межами держави.

Який природно-ресурсний потенціал України? (залізні руди, марганцеві руди, чорноземи, вугілля…).

Який товарів не виробляє Україна, яких овочів, фруктів не вирощують у нас, чого у нашій державі не вистачає? (мобільні телефони, мандарини, банани, автомобілі, нафта, газ…)

Висновок: для забезпечення населення всім необхідним, Україна, як і інші держави, повинні обмінюватися товарами і послугами. Так формується світове господарство і зовнішньо-економічні зв’язки держав.

Світове господарство – система взаємопов’язаних національних господарств, що ґрунтується на міжнародному поділі праці й економічний відносинах.

 

Форми міжнародного співробітництва

1.     Торгівля;

2.     Інвестиції;

3.     Науково-технічне співробітництво;

4.     Спільні підприємства;

5.     Міжнародні організації;

6.     Міжнародний туризм.

Розповідь учителя.

Торгівля – обмін товарами і послугами між суб’єктами економічних відносин.

10 квітня 2008 року Україна ратифікувала угоду про вступ до СОТ. Хоча і до того наша держава мала торгівельні відносини з країнами світу, проте членство у цій організації дає їй нові права і можливості. Україна має торгівельні відносини з країнами Центральної Азії і Казахстаном, Росією, країнами СНД, Східної та Західної Європи, США і ін.

Інвестиціїї- довгостроковий вклад капіталу з метою отримання прибутку(Слайд  13. 14),

Протягом 2010 року Україна вклала інвестиції на суму 679,5 млн. дол. США у 46 країн світу. Найбільше вивезено на Кіпр та РФ. За той же період отримала 6,87 млрд. дол. США із 125 країн світу, зокрема найбільше з Кіпру, ФРН, Нідерландів, РФ, Австрії, Великої Британії, Франції, США, Британських Віргінських островів, Швеції. Найбільше капіталовкладень надійшло у фінансову сферу, а також у розвиток високих технологій, харчову галузь.

Науково-технічне співробітництво - одна з форм міжнародної економічної співпраці, що охоплює торгівлю ліцензіями, спільні наукові розробки, реалізацію великих технічних проектів, будівництво підприємств та інших об'єктів, геологорозвідувальні роботи, підготовку національних кадрів, обмін загальною науково-технічною інформацією тощо.

Україна налагодила науково-технічні зв’язки з багатьма країнами світу, зокрема з Росією, Німеччиною, Китаєм, Тунісом, країнами ЄС. В цьому плані світову спільноту цікавить український досвід у літакобудуванні, космічній галузі, суднобудуванні та ін. сферах діяльності.

Спільні підприємства -  підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків. 

 

 Україна є членом і спостерігачем 32 міжнародних організацій:

 

Назва організації

Приєднання України

Статус

Організація Об'єднаних Націй

24 жовтня 1945

 

Європейська економічна комісія ООН

28 березня 1947

 

Співдружність Незалежних Держав

8 грудня 1991

 

Європейський банк реконструкції та розвитку

13 квітня 1992

 

Міжнародний валютний фонд

3 вересня 1992

 

Група
Світового
банку

Міжнародний банк реконструкції та розвитку

3 вересня 1992

 

Міжнародна фінансова корпорація

1993

 

Багатостороння агенція з гарантій інвестицій

1994

 

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів

7 липня 2000

 

Міжнародна асоціація розвитку

27 травня 2004

 

Партнерство заради миру

8 лютого 1994

 

Організація з безпеки і співробітництва в Європі

1 січня 1995[3]

 

Рада Європи

9 листопада 1995

 

Центральноєвропейська ініціатива

31 травня 1996

 

Рада євроатлантичного партнерства

29 травня 1997[4]

 

ГУАМ – Організація за демократію та економічний розвиток

10 жовтня 1997

 

Чорноморський банк торгівлі та розвитку

1998

 

Організація чорноморського економічного співробітництва

1 травня 1999

 

Чорноморська група військово-морського співробітництва

2 квітня 2001

 

ЄврАзЕС

травень 2002

спостерігач

Єдиний економічний простір

19 вересня 2003

 

Ініціатива Баку

13 листопада 2004

 

Спільнота демократичного вибору

2 грудня 2005

 

Чорноморський форум за діалог та партнерство

5 липня 2006

 

Франкофонія

29 вересня 2006

спостерігач

Європейське енергетичне співтовариство

17 листопада 2006

спостерігач

Світова організація торгівлі

16 травня 2008

 

Центрально-Азіатське співробітництво

 

спостерігач

Пакт стабільності у Південно-Східний Європі

 

спостерігач

Ініціатива співробітництва в Південно-Східній Європі

 

спостерігач

Рада країн Балтійського моря

 

спостерігач

Рух неприєднання

 

спостерігач

 

Щороку Україну відвідують 17 млн. туристів. Найбільше з Росії, Молдови, Польщі, а також із країн СНД, ЄС, США, Ізраїлю та ін. країн.

Українські туристи полюбляють Францію, Німеччину, Велику Британію, Австрію, Швейцарію, Італію, Іспанію, Туреччину, Грецію, Кіпр, Ізраїль, Єгипет та ін. країни.

VI. Закріплення знань.

Завдання.

За допомогою карти зовнішніх економічних зв’язків України проаналізуйте географію міжнародної торгівлі України.

І група: проаналізувати частку країн у загальному обсязі зовнішньої торгівлі товарами й послугами з Україною.

ІІ група: проаналізувати структуру товарного імпорту і експорту для України з такими країнами: РФ, США, ФРН, Бразилія, Індія.

VIІ. Підсумок уроку.

«Мозковий штурм»

1.     Що зумовлює міжнародний поділ праці? (нерівномірність розподілу природних ресурсів між країнами світу)

2.     Які ресурси України визначають її спеціалізацію на світовому ринку? (залізні і марганцеві руди, грунтово-кліматичні ресурси, науковий потенціал)

3.     На виробництві який товарів чи послуг спеціалізується Україна?

4.     Які форми міжнародного співробітництва вам відомі (учні доповнюють схему)

5.     На скільки, на вашу думку, Україна інтегрована у світове господарство?

VІIІ. Домашнє завдання.

1.     Прочитати параграф 37.

2.     Скласти невелику доповідь про інші форми міжнародного співробітництва України (військове, гуманітарне, міграція робочої сили і ін.).